Урбаністика

Центр Одеси під захистом ЮНЕСКО. Чому так довго і що буде далі?

Історичний центр Одеси включили до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Про це швидко повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.




«Історичний центр міста-порту Одеса включено до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО під загрозою», – повідомив міністр у своєму телеграм-каналі.

Як зазначив міський голова Одеси Геннадій Труханов, для цього знадобилося десять років.

Чому це важливо?

Світова спадщина ЮНЕСКО – це видатні культурні та природні цінності, що вважаються надбанням усього людства. Ці цінності перелічені в Списку ЮНЕСКО. Статус об’єкта спадщини дає такі переваги:

  • додаткові гарантії збереження і цілісності унікальних природних і культурних комплексів;
  • підвищує престиж територій і установ, які ними опікуються;
  • сприяє популяризації включених у Список об’єктів і розвитку альтернативних видів природокористування (у першу чергу, екологічного туризму);
  • забезпечує пріоритетність у залученні фінансових коштів для підтримки об’єктів Світової культурної і природної спадщини, у першу чергу, з Фонду Світової спадщини;
  • сприяє організації моніторингу і контролю за станом збереження природних і культурних об’єктів.

Свято почалося, новина в пабліках та телеграм-каналах, всі радіють. Стоп! В чому суть радості? Те, що історичний центр Одеси включили до списку ЮНЕСКО чудово. Але чому так довго?

Упродовж двох десятиліть гості міста та жителі зауважують те, якими швидкими темпами знищувався історичний центр Одеси. На сайтах сотні публікацій про те, скільки втрачено дивовижних архітектурних пам’яток в місті за останні роки, скільки потерпають від розрухи та бездарного відношення очільників міста до історії.

Одесити дуже пишаються Одесою. Цей культ любові до міста та певної “богоподібності” бути народженим в місті Сонця, в Перлині біля Чорного моря відрізняє аборигенів від пересічних громадян нашої країни. Це відчутно, в різних випадках з доброї сторони, але в інших випадках медаль дуже брудна, іржава та крива.

Так ось крива сторона медалі вказує лише на те, що одесити просто люблять. І все. І нічого не роблять, нічого не захищають, а також самі ж й нищать. Так нищать. І річ не тільки в значних історичних будовах, які знищила недбалість влади та жага наживи. Але й малих, звичайних житлових будинків. Балкони, кондиціонери, прибудови, незаконні мансарди, знищення фасадного декору, перефарбування і повна зміна екстер’єру будівель комерційними установами – тільки мала значна частина впливу таких “люблячих” Одесу. Пройтись по історичному центру міста фотографуючи порушення та випадки знищень звичайними жителями або установами знадобляться місяці! А фото виставка досягне неосяжної масштабності!

Тепер влада, яка безпринципово знищувала та знищує історичні будівлі задля інтересів комерційних компаній та появі новобудов. І саме одесити це спостерігають майже на всіх вулицях цента міста.

Тому, ми сподіваємося, що цей крок дійсно збереже історичну Одесу перш за все від самих одеситів, які руйнують фасади історичних будівель балконами, незаконними побудовами, вивісками магазинів та закладів, і навіть повним навмисним зруйнуванням цілих споруд для будівництва нових багатоповерхівок.

А також нагадаємо, що 5 грудня 1998 року на засіданні комітету світової спадщини у м. Кіото, Японія, ансамбль історичного центру Львова був внесений до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. 

Уявляєте, 5 грудня 1998 року! Що робила влада м. Одеси всі ці роки? Що робили одесити для захисту історії свого міста всі ці роки?

You may also like

Next Article:

0 %