Урбаністи уявляють місто як платформу, на яку потрібно нанизувати сервіси. В українських містах – маса розрізнених інформаційних систем і баз даних з обмеженим доступом і стандартами
Розумне місто – це середовище, жити в якому цікаво, комфортно та безпечно. Для бізнесу – це територія з перспективами зростання та інфраструктурою для розвитку. А для міської влади – простір, у межах якого рішення ухвалюються на основі даних, оброблених інтелектуальними системами.
Комунікація через мистецтво
Якщо ми зуміємо пояснити, навіщо ми це робимо, чому це цікаво, як це забезпечує процвітання, вищий рівень благоустрою та якості довкілля, люди будуть більш зацікавлені у змінах.
Важлива довіра
Цифрова трансформація міського середовища сприймається людьми двояко. З одного боку вони побоюються вторгнення в приватність, а з іншого – вимагають прозорого ухвалення рішень, які визначають їхнє життя, а також прозорої роботи міських служб.
Зараз втрачається довіра населення до цифрових гігантів, до дій влади. Наприклад, у США широкий протест викликало застосування правоохоронцями технології автоматичного розпізнавання облич.
Програми розпізнавання облич існують не одне десятиліття. Однак тепер вони інтегровані з системами відеоспостереження. Будь-який поліцейський одним натисканням кнопки може з’ясувати місцезнаходження людини, яка його цікавить.
Сан-Франциско став першим містом, де повністю заборонили використання цієї технології. Причина – побоювання з приводу того, що її застосування може порушувати недоторканність приватного життя і цивільних прав жителів.
При цьому відеоспостереження таким порушенням ніхто не вважає. Усі розуміють, що це – питання безпеки. Безпечні вулиці означають, наприклад, що зайняті батьки можуть бути впевнені, що їхні діти зможуть самі повертатися додому зі школи.
Велика частина технологій розумного міста прозора з погляду їх використання. Споживачі здебільшого не є IT-фахівцями, але їм важливо розуміти, як працюють ті чи інші високотехнологічні рішення. Потрібно пояснювати людям суть змін. “Без довіри розумні міста не будуть прийняті”, – дуже точно сформулював цю думку генеральний директор Future Everything Дрю Хеммент.
Шість рекомендацій українським містам для цифрової трансформації:
Що можна зробити, щоб тримати людей у центрі трансформації міста:
- дозволити спільнотам визначити, що вважається “добре”, а що “погано”;
- працювати з художниками, щоб створити прозорість впровадження нових технологій;
- створити контактні зони для альтернативних поглядів;
- прислухатися до жителів міста – вибудовувати можливості для задоволення їхніх потреб.
- приділяти увагу не тільки смислам, а й формі, залучати дизайнерів.
- пам’ятати, що спільноти існують за рамками проєктів: щоб донести свої ідеї, іноді потрібно знаходити посередників, до яких люди прислухаються.
Принцип гнучкості
