Close
У Львові відкрилася виставка відомої художниці Марії Приймаченко

У Львові відкрилася виставка відомої художниці Марії Приймаченко

Історичний комплекс НМЛ імені Андрія Шептицького презентував подію, на якій представлені понад 60 творів, які створила справжня легенда, українська художниця-містик Марія Приймаченко.

Геніальна художниця-примітивіст та містик Марія Приймаченко в 30-х роках ХХ століття продемонструвала світу неординарне мислення та світогляд, добру казкову енергетику. Здебільш, в її творах зображені казкові звірі, птахи, квіти. Також, нерідко, вони моделюються с диввовижними орнаментами. 

Хештег #приймаченко в Instagram — це сотні селфі на фоні казкових картин художниці. Цікаво припустити, що ця активність скоріш «хайп», ніж визнання, любов або насолода мистецтвом? Але є надія, що культурне надбання націїї оцінюється гідно. 

 

У Львові відкрилася виставка відомої художниці Марії Приймаченко

 

Біль за все, цікава доля художниці та як вона відобразилась в яскравих барвах та фантазіях сюжетів. Яким чином, неосвідчена жінка, створила геніальні образи та відобразила вражаючі яскраві барви?

Ми вирішили зібрати декілька цікавих фактів:

Марія Приймаченко народилася за різними даними 31 грудня 1908 або близько 12-13 січня 1909 року у селі Болотня на Київщині. За своє 89-річне життя створила понад 650 робіт. Марія Приймаченко однаково вправно малювала обома руками.

Марія Приймаченко визнана неперевершеним митцем наївного народного стилю (примітивізму), яка в своїх роботах зображувала чарівних тварин, квіти та сюжети з селянського побуту.

 

У Львові відкрилася виставка відомої художниці Марії Приймаченко

 

Марія малювала з дитинства. Але серйозно малювати Марія почала у 17-річному віці. Вона знайшла синюватий глей, яким розмалювала власну хату.

Дівчинка швидко набула славу в селі. Вона почала отримувати замовлення. Першим «комерційним» полотном стала сусідська хата, за роботу над якою вона отримала порося. Згодом, саме це порося допомогло усій її сім’ї вижити в голодні часи.

Художниця була малоосвіченою, вона навчала лише чотири роки. В підписах до картин вона практично не ставила розділових знаків і користувалась народною говіркою. Зі спогадів знайомих, вдома у Марії не було книг та газет.

Приймаченко все життя малювала звірів, але ніколи не була у зоопарку. Їй порадили цього не робити під час її навчання у експериментальних майстернях при Київському музеї українського мистецтва. Буцім, щоб не зруйнувати її буйну уяву. Справжніх екзотичних тварин Марія вперше побачила лише у дуже дорослому віці — в цирку, куди її привіз видатний режисер Сергій Параджанов.

 

У Львові відкрилася виставка відомої художниці Марії Приймаченко

Протягом життя художниці її картини відвідали експозиції Всесвітньої виставки у Парижі, численних республіканських показів мистецтв, а також побували у Варшаві, Софії, Монреалі, Празі.

Сьогодні картини Марії Приймаченко оцінюють в десятки тисяч доларів, проте все життя майстриня прожила у скруті. Але її творчий шлях паралельноВсе життя вона з сином будували будинок на своєму подвір’ї, бо в старій хаті, що дісталася художниці від батьків, ледве можна було жити.

Щоб заробити грошей, Приймаченко шила оригінальні весільні сукні усій окрузі, щоправда цікавим методом: фасон і крій вона обирала «на око», а ножицями не користувалася – просто рвала тканину.

 

У Львові відкрилася виставка відомої художниці Марії Приймаченко

 

Марія Оксентіївна ніколи не брала грошей за картини. Це дивно — але вона їх лише дарувала. Кіносценарист Олександр Рожен пригадує в інтерв’ю, що «Марію, здається, залякала влада». Він наводить історію, що оповів знайомий журналіст – нібито Марія Приймаченко виграла якусь вагому премію, однак коли він її зустрів – жінка була дуже засмучена, а невдовзі журналіст дізнався, що нагорода за премію передана у фонд миру.

В 1959 р. вона стала членом Спілки художників, у 1960 р. – нагородили орденом ‘’Знак пошани’’. А наступного року збулась давня мрія Марії Оксентіївни – за сприяння районної влади родина нарешті поставила в Болотні новий цегляний будинок. І в нову оселю, слідом за зеленим котом, невдовзі прийшло визнання.

Шалена популярність повернулася до Марії Приймаченко в 1963 р., коли київська творча молодь влаштувала народній художниці авторську виставку. Про неї стали багато писати, а вона ще більше творити. Про неї знову узялися писати, а мисткиня створювала шедеври – один за одним. З того періоуду були створені такі відомі картини, як “Звірі в гостях у лева” (1963), “Соняшники з бджолами та горохом” (1963), “Щур у дорозі” (1963), “Соняшник життя” (1963), “Чорний звір” (1963).

 

У Львові відкрилася виставка відомої художниці Марії Приймаченко

 

Майстриня мала суворий характер, однак до неї полюбляли приїжджати журналісти, художники, режисери. Як згадує художник Андрій Пушкарьов: «Мабуть, Марія цінувала просто Божий дар в кожній творчій людині».

Вона товаришувала з видатними людьми — літератори – Михайло Стельмах, Павло Тичина, Микола Бажан, Олександр Корнійчук, Микола Вінграновський, художники та скульптори – Микола Глущенко, Тетяна Яблонська, Галина Кальченко, співак Дмитро Гнатюк. Зокрема, з Марією Оксентіївною потоваришував кінорежисер Сергій Параджанов, саме він, ледь не силоміць, повіз народну майстриню до Києва, де вперше в житті вона потрапила у цирк та побачила звірів, яких малювала.

За весь свій вік художниця отримала від влади три подарунки. Після піврічного навчання у Києві — патефон і залізне ліжко. А у 1994 році Президент Леонід Кучма подарував Марії Приймаченко автомобіль Запорожець. Щоправда, машину її син просто поставив у дворі, попередньо віддавши сусідам шини. До слова, роботи художниці в фаворитах одразу у двох українських президентів – Леоніда Кучми та Віктора Ющенка.

 

У Львові відкрилася виставка відомої художниці Марії Приймаченко

 

Відомі кілька скандалів, пов’язаних з грошима і її картинами. В 2006 року її будинок, у якому жив син художниці Федір, було пограбовано та вкрадено понад 70 картин, кожна вартістю до 10 тисяч доларів. Частину вдалося повернути, частина ж вважається втраченою і ймовірніше за все знаходиться в приватних колекціях.

Також вагомий скандал стався з фінською компанією «Марімеко», що спеціалізується на виробництві речей для дому. Компанія використовувала малюнок дизайнерки Крістіни Ізоли, який дуже нагадував роботу Марії Приймаченко «Щур у дорозі» 1961 року. Після викриття плагіату компанія визнала свою провину і вибачилася. А фінська авіакомпанія FinnAir, що рекламувала горе-фірму, була змушена швидко прибрати рекламу з використанням зображення зі своїх літаків.

Марія Приймаченко також творила ілюстрації до книг. Зокрема, саме її малюнками прикрашені дитячі книги «Ой коники-сиваші» (1968), «Товче баба мак» (1970), «Журавель» (1970), «Чорногуз приймає душ» (1971).

Марія Оксентіївна мріяла зібрати митців і розмалювати будинки в містах: «…що за дива витворили б — цвів би не лише садами Київ. Будинки б сміялися до людей…».

Син Федір й онуки Петро та Іван також стали художниками.

 

У Львові відкрилася виставка відомої художниці Марії Приймаченко

 

Під час аварії на ЧАЕС художниця з сином майже потрапляли під 30-кілометрову зону евакуації. Їй радили покинути село, але вона з сином лишилася. І намалювала картину, на якій корова в бахілах їсть отруєну радіацією траву.

Підпис на картинах художниці з фамілією Примаченко. Але вважається, що фамілія потерпіла змін. В державних нагородах та преміях художниця значиться як Приймаченко. Прізвище художниці нібито походить від слова «приймак» — що означає прийнятий син, чоловік.

Але є версія, що зі слів самої художниці, в їх селі здавна казали не «приймак», а «примак», тому Примаченко – це правильна версія. На цій же позиції стоїть і дослідник Микола Жулинський.

Скоріш за все, використовувати змінену версію Марія Оксентіївна почала лише у 1937 році, після успіху на кількох великих виставках – повернулася додому і почала підписуватися «по-городському».

Лесь Танюк пригадує свою розмову з художницею:

—  То ви, Маріє Оксентіївно, Приймаченко чи Примаченко?

— Приймаченко, — без вагань відповіла вона. — Приймаченки ми, з приймаків. Батька мого Оксентія Григоровича дід з бабою у приймаки взяли, всиновили. А записали потім по-руському. Спортили.