КультураНовини

Авангардна Опера Gaia, присвячена підриву Каховської ГЕС з успіхом пройшла в Київі

У Києві з успіхом пройшла прем’єра тригодинної авангардної опери Іллі Разумейка і Романа Григоріва Gaia. Це був єдиний показ шоу в Україні. Уже 16 травня Gaia відкриє O. Festival у Роттердамі, а потім її повезуть до Відня, Берліна та Венеції. 

Театральна подія вибухнула яскравим враженнями, бо нестандартне неординарне творче творіння і небачене за своєю приголомшливою еклектикою, де все поєднано з усім: симфонічний концерт зі стриптизом, треш-метал з попсою, відеоарт з оперою, етно-наспіви — з вібро-техно-звуком, дало такий емоційний поштовх аудиторії, що глядачі стоячи влаштували артистам десятихвилинні овації.

Після тригодинного шоу відбулося ще сорокахвилинне обговорення в МЦКМ: трупа й автори відповідали на запитання залу. Але навіть за цей немаленький час ні Ілля Разумейко, ні Роман Григорів виразно не відповіли на запитання про зміст їхнього творіння. Розберемося самі.

Ми розкажемо про дійство та намагаймось передати первинні емоції від побаченого.

Українська авангардна опера

Автори опери перебували в об’єднанні Nova Opera (2014–2020), яке заснував Влад Троїцький — відомий режисер і організатор ГогольFest. Nova Opera працювала в експериментальних синтетичних жанрах: опера-реквієм, опера-цирк, опера-сон, опера-балет.

Результатом вдалих експериментів  за оперу-реквієм “Йов” (2015) колектив отримав Шевченківську премію у 2020.

У “Йові” різних дивовижних перфомансів вистачало, проте виступів негліже там іще не було, в чому можна переконатися, ознайомившись із відео. За стилем це — антична трагедія, реквієм, різні ритуали, зокрема й меса, тобто загалом це — строката постмодерністська суміш. З цією оперою автори об’їздили Європу і представили її на фестивалі в Нью-Йорку.

Передісторія

Роман з Іллею хотіли радикальніших експериментів у тому ж руслі й заснували лабораторію сучасної опери OPERA APERTA. Уже в межах цієї формації вони поставили проєкт Chornobyldorf або “Чорнобильдорф” (2020), назвавши його “археологічною оперою”, де вже були присутні номери з оголеною натурою. І ось, відштовхуючись від ідеології Chornobyldorf, можна зрозуміти про що приблизно і Gaia.

“Чорнобильдорф” — це постапокаліптика. Автори в поясненнях вказують, що “нащадки людства, які пережили серію техногенних, епідемічних і кліматичних катастроф, будують постапокаліптичне поселення на руїнах атомної станції, проводячи перформанси-ритуали, намагаючись реконструювати фрагменти колись видатної музики, живопису. І змішуючи фрагменти християнських мес із пантеїстичними обрядами та поліфонічними народними піснями”. Коротко кажучи, така собі постапокаліптична фантазія, де людство, опинившись знову біля початку початків, намагається відродити втрачену цивілізацію за допомогою археологічних перформансів-ритуалів. Опера “Гея” приблизно про це саме.

Три частини Gaia

Перша частина опери називається Songs of Mother Earth (“Пісні Матері Землі”) — такий етнотеатр світової народної пісні. Тут показано, як усе здорово було в нашому спільному Вавилоні під назвою Земля, поки всі не пересварилися і не запустили руйнівні процеси.

У залі “Жовтневого” на різних балконах з’являлися співаки і співачки, одягнені в ошатні, шиті золотом і сріблом костюми, і відмінно виконували етнохіти різними мовами: від татарської до ідиш. Мене підбадьорила напівгола красива дівчина в червоній сукні, яка ефектно вляглася переді мною на перила амфітеатру.

Після цього дійства на сцену вийшов Ілля Разумейко з глобусом у руках, розповідаючи, що ось це був пролог. Він повідомив, що, поки змінюють декорації, його делегували розповісти, про що, власне, твір. “Мене попросили розповісти, про що наша опера, але я поки що й сам не знаю”, — жартував він, і зал слухняно сміявся. Треба зазначити, що серед публіки було чимало фанів Opera Aperta, які жваво реагували на все, що відбувається на сцені, тож виступ Іллі нагадував стендап.

 

 

Ілля попросив глядачів не знімати на мобільні телефони те, що відбуватиметься далі, щоб “не порушити світлову партитуру”. 

Друга частина під назвою Cabaret Metastasis (Кабаре Метастаз) — це був перфоманс абсолютно голих артистів, інколи прикритих лише віолончелями. Звісно, відчуття було незвичним, коли перед тобою грає оголений симфонічний ансамбль, що складається здебільшого з гарних дівчат. Це, певно, не так би вразило, якщо просто взяти й роздягнути, приміром, звичайний симфонічний оркестр, де половина музикантів передпенсійного віку.

Деякі з артисток показували хореографічні номери пластично-еротичного характеру. Однак невдовзі музика в колонках перейшла до якогось агресивного і жорсткого звуку на вкрай низькому регістрі — так, що буквально навіть груди глядачів (не те, що вуха) відчули вібрації. Потужний звук був настільки сильний, що деякі люди виходили в хол, не витримавши такого звукового насильства. Але це відтворення саме походило з бажання передати звукову ілюзію катастрофи. 

А потім, коли людство трохи оклигало, всі взялися за руки і почали танцювати сиртакі. Особливий постапокаліптичний сиртакі, проте все одно дуже красивий. Було очевидно, що цей номер навіяний знаменитою картиною Анрі Матісса “Танець”, де голі люди носяться по колу на зеленій галявині. Особисто для мене це було кульмінацією всього дійства, коли оголені хлопці та дівчата, взявшись за руки, здійснюють якийсь прадавній ритуал, немов би починаючи історію людства з нуля.

Паралельно на екрані демонструвалося піаніно, що стояло в річці — як уособлення, ймовірно, наслідків підриву росіянами Каховської ГЕС. Середня частина інструмента зруйнована, а перфомансистка поїдала дерев’яні молоточки (які стукають по струнах для видобування звуку). Відкушувала і їла — із задоволенням. Напевно, вона символізувала собою війну, яка своєю агресивною ненаситністю руйнує гармонію життя.

Потім ми бачимо на екрані висохлу потріскану землю — зворотний бік екологічної катастрофи, пов’язаний з Каховською ГЕС.

Третя частина називалася Dance for Mother Earth (Танець Матері-Землі). Тут вже артисти, гротескно одягнені, як попзірки, видавали то треш-метал, то відверту “солодку” попсу, то оперні арії, то фрагменти оперет — весь музичний культурний код людства.

А у фіналі — нові оголені Адам і Єва урочисто тримали в руках по світлодіодній трубці. Зійшли зі сцени в зал і пройшли до центрального входу. Мені не дуже пощастило — повз мене пройшов Адам, Єва дісталася лівому боку партеру.

А далі вже вся трупа заспівала народну пісню “У неділю рано”.

У неділю рано море грало,

Під небом хвилі розгортало.

У неділю рано море грало,

Попід небом хвилі розгортало.

Ой зірвала з ружі квітку

Пустила на воду

Попливла червона квітка

Аж до мого роду…

Про кохання молодої дівчини до хлопця. Тобто це — надія на воскресіння через кохання після всіх нещасть, що випали на долю як України, так і всієї матінки-Землі.

На обговоренні, яке тривало до 22:00, глядачі поставили безліч запитань. Зокрема, чи складно було дівчатам і хлопцям (як з’ясувалося — це студенти консерваторії) звикнути виступати абсолютно голими. Відповіді звелися до такого: по-перше, це була категорична умова авторів, і на напівзаходи вони не йшли, по-друге, роздягання почалося буквально з першої репетиції, і оскільки все було делікатно — актори поступово звикли. Що ж стосується змісту нового свого творіння, то ні Ілля, ні Роман, як я говорив вище, не розповіли нічого, зазначивши, що воно проявиться пізніше — через сприйняття глядачів.

Слід зазначити – якщо прибрати оголену частину перфомансу — напруга і враження будуть у рази меншими. Чи автори вводитимуть у свої опери елемент оголення — час покаже. “Чорнобильдорф” демонструвався чотири роки, його естафету підхопила “Гея”. Оголення викликає невизначені емоції, але трупа не гастролює Україною, а тільки за кордоном — тому в різних наших провінційних містах це може сприйнятися дуже неоднозначно. Але столичним жителям пощастило побачити цей незвичайний перфоманс.

За матеріалами: focus.ua

Comments are closed.